Опубліковано 9.01.2011 в 21:42
1.Завжди дивували паростки життя:
Чи то ніжна квітка, чи моє дитя.
І що більш любові подаруєш їм,
Радістю і щастям ти наповниш дім.
2.Так живе Природа – тільки для добра.
І мене навчила бачити вона
Землю цю прекрасну, мріяти, любить,
Відчувати серцем і у щасті жить.
Приспів:
Не жалій любові і свого тепла,
Хай вона проллється мов із джерела.
Спрагу утамує не одна душа,
Хай любов панує на Землі одна.
3.Озирнись навколо і в красу поринь,
Матінка Природа – краща із майстринь.
Вся краса від Бога, ліпшої нема,
Бо добром засіє, а любов – жнива.
Приспів:
Не жалій любові і свого тепла,
Хай вона проллється мов із джерела.
Спрагу утамує не одна душа,
Хай любов панує на Землі одна.