Опубліковано 9.11.2017 в 12:23
Золотаві берези у вальсі коружляють, милуючись листям своїм.
Вітерець, розгойдавши намисто листкове, немов би підспівує їм.
Сонце бавиться кольором, легко міняючи відблиск металу в кришталь.
То сяйне діамантом коштовним, то полиском кине прозору вуаль.
А майстриня Природа розписує листя кленочків та сивих дубів.
Все багряно-златаві малює орнаменти в зелені буйних лісів.
І нашіптує дощ неймовірну історію про білосніжну пору,
Хуртовину вихрастую, кригу незламную і довгожданну весну.
Приспів:
Осінь – діва і диво, довершеність кольору, велич і мудрість Творця,
Це реальна чарівна Природи фантазія, сутність земного буття.
Осінь – сила, родючість, краса і досягнення, вичерпна стиглість земна,
Вона вміло життя перетворить у мрію, щоб знову настала весна.
07.11.2017