Опубліковано 16.01.2011 в 10:52
Сотворіння, світанок і ранок настав,
Весняний і свіжий від подиху трав.
Народження світу приходить з весною,
Живе все вона надихає любов’ю.
Співає в душі твоїй кожна струна
І ти непомітно стаєш молода.
А трави і квіти, умиті россою,
Малюють картини веселкові знову.
І грає сопілками кожна струна –
Це літо прийшло – не тримай почуття.
Ці барви для тебе – палітра життя.
Від тебе залежить картина буття.
Іди до людей, не тримаючи зла,
Високою буде вершина твоя.
І золотом осінь врожайна проллється,
Любов нескінчення сповна повернеться.
Барвиста, цікава, чуттєва, стрімка,
Така неповторна осіння пора.
І раптом затихла, завмерла природа,
Неначе згоріла осінняя врода.
А білі мережива творить зима,
І досвіт і мудрість вплітає вона.
На мить зачарована, мариш весною,
Та ранком весняним пробудишся знову.
І ранки весняні повторяться знову.