Опубліковано 27.03.2016 в 08:11
Яку б посаду не займала Тамара Миколаївна у своєму житті, вона завжди працювала на благо людей, робила все якнайкраще, ставила високу мету і досягала її. Натхненно та відповідально працювала сама і запалювала енергією серця однодумців.
Угнівенко Тамара Миколаївна народилася 27 березня 1941 року в с.Терехи Чорнобильського району Київської області. Здобула дві вищі освіти: Київський національний університет ім.Т. Г.Шевченка (1964 р.), механіко-математичний факультет, спеціальність математик, учитель математики; Вища Партійна Школа при ЦК Компартії України, отримала диплом з відзнакою (1984 р), вища політична освіта.
Трудову діяльність розпочала в 1957 році на посаді лаборанта Стещинської середньої школи Поліського району Київської області.
Довгий час працювала вчителем математики Поліської середньої школи №2.
З 1972 року працювала на керівних посадах райкомів партії Поліського, Богуславського та Бородянського районів Київської області.
З 1983 року працювала секретарем та другим секретарем Бородянського райкому Компартії України.
За період роботи в районі з ініціативи Т.Угнівенко в смт Бородянка розчищено від хворих дерев центральний парк та висаджено нові дерева, в с.Нове Залісся побудовані позапланові дитяча та спортивні площадки, в с.Нова Гребля побудована школа також позапланово.
При підготовці Дня пам’яті загиблих жителів села Раска під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у 1984 році висаджено сотні дерев (сосна, ялина, береза тощо), упорядковано меморіальний комплекс, насипана та заасфальтована дорога до майбутнього меморіального знаку. Делегатами із 60 спалених під час війни сіл Київщини по обидві сторони цієї дороги висаджено шістдесят червоних дубків з табличками-назвами спаленого села.
Щороку організовувала в районі різні свята: свято близнят, школярів-переможців змагань між класами кожної школи району, дітей дошкільного віку, людей, які прожили в парі та любові понад 50 років, парад духових оркестрів району, спортивні змагання та свята тощо.
У рік аварії на Чорнобильській АЕС нею було організовано та забезпечено оздоровлення 8 тисяч дітей району.
З 1990 року перейшла працювати заступником директора відокремленого структурного підрозділу Науково-методичного центру аграрної освіти «Навчально-методичний центр» Міністерства аграрної політики України. З 2010 року по січень 2014 року керівник відділу, методист НМЦ «Агроосвіта».
За період роботи у ВСП НМЦ підготовлено і випущено 32 збірники виховних заходів, 12 збірників «Із досвіду роботи», 15 збірників «Виховна робота в навчальних закладах», 27 «Інформаційний збірників». Одинадцять років відповідала за випуск газети «Освіта АПК»
Т.Угнівенко започатковано проведення різних конкурсів, а саме «Куратор року», «Студент року», «Кращий музей навчального закладу», «Кращий гуртожиток», «Краща матеріально-спортивна база», «Викладач року», «Краща газета навчального закладу», «Краща лабораторія комп’ютеризації», « Краще харчування студентської молоді» тощо.
З ініціативи Угнівенко Т.М. та безпосередньої організації з 2003 року працюють десять регіональних студентських рад аграрних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які двічі на рік проводять свої засідання, конкурси «Кращий студент року», брейн-ринги, КВК тощо. Організована та працює об’єднана студентська рада.
У 2007 році відкрито Музей «Українського костюма та української писанки» , ініціатором та організатором створення якого є Угнівенко Т.М. За період існування Музей відвідали понад 15 тис. чоловік, студенти, педагоги, пересічні громадяни та понад 30 іноземних делегацій.
За матеріалами Музею у 2007 році випущений довідник «Музей українського костюма та української писанки».
В 2012 році на основі досліджень та зібраних унікальних матеріалів при створенні Музею «Українського костюма та української писанки» Т.Угнівенко у співавторстві з О.Угнівенко випустила книгу «Духовний скарб українського народу», яка виборола Перше місце на щорічному Всеукраїнському конкурсі «Краща книга України-2012» в номінації «Моя країна».
В 2014 році Т.Угнівенко зібрала матеріали та підготовила до друку книгу «Величальна навчального закладу», куди увійшли гімни всіх аграрних вищих навчальних закладів 1-1V рівнів акредитації України.
Багато років Угнівенко Т.М. відповідала за участь аграрних навчальних закладів та НМЦ у Міжнародних та Всеукраїнських виставках, на яких НМЦ та навчальні заклади відзначались медалями, дипломами.
У 2005 році за дорученням керівництва організувала посадку парку (2,7 га) в селищі Батурин Чернігівської області, де були задіяні студенти та педагоги семи аграрних навчальних закладів двох областей України Чернігівської та Сумської.
З метою підвищення кваліфікаційного рівня педагогів у 1995 році і по цей час проводяться майстер-класи, започатковані Т.Угнівенко, на яких діляться досвідом кращі педагоги системи, йде впровадження в життя новітніх форм і методів навчання та виховання. Нею підготовлено і проведено 60 семінарів, 54 майстер-класи, 6 конференцій, 21 засідання Ради НМЦ та засідання Вченої Ради Наукцентру.
За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток району, аграрного сектору економіки нагороджена медаллю «В пам’ять 1500-річчя Києва», трудовою відзнакою Міністерства аграрної політики України «Знак пошани», «Відмінник аграрної освіти України» другої та третьої ступенів, «Відмінник освіти України», відзначена Почесною Грамотою Міністерства освіти і науки України, Почесною Грамотою Міністерства аграрної політики України, різними знаками та подяками Міністерства аграрної політики навчально- та науково-методичного центрів. У 2008 році стала Людиною року Бородянського району.
Неодноразово обиралась депутатом районної ради та в обласні керівні органи влади.
Це далеко не повний перелік творчої праці невгамовної, натхненної до життя, багатогранної особистості Тамари Миколаївни Угнівенко.
Тамара Миколаївна і сьогодні в строю. Вона, разом з донькою Ольгою, створила районний краєзнавчий музей Бородянщини. Це вже третій її музей відкриває двері для відвідувачів.
Побажаємо їй доброго здоров’я, творчого натхнення, довгих років життя, нових планів та Борожого благословення на їх втілення!
МОЇЙ МАМІ.
На світі я живу не мало,
Зробила висновок у тім,
Що найщасливішою стала
Я при народженні своїм
Бо сам Творець, таки з любов’ю,
Подарував мені життя
Це поряд з величчю такою
Як рідна матінка моя.
Якщо колись Вам пощастило
Тамару бачити, хоч раз,
То значить на життєвій ниві
Дарунок долі бУв для Вас.
Її душа не має віку —
Велична, добра, чарівна,
Буває лагідна й терпима,
Але й вимоглива бува.
Із щирим серцем, мов дитина,
Дарує людям почуття
Любові, радості, надії.
Веде з собою в світ добра.
Яка би не була турбота,
Де з’явиться вона, там в мить
З натхненням закипить робота,
І творча думка в вись злетить.
І кожен крок її багатий
На добрі справи для людей.
Кмітливий розум плодовитий
Майбутнє творить кожен день.
В любові випещені діти
Дарують їй свою любов,
А внуки – мов прекрасні квіти,
Вселяють юнь у серці знов.
Найкраща ти, рідненька мамо,
Любима нами, дорога,
Живи сто літ щасливо, з нами,
Здорова будь і молода!