Події

Чудове свято пісні, фестиваль-конкурс “Ти у серці моїм, Україно”, відбулося 23 серпня на Співочому полі у м.Києві.

Дякую організаторам за чудовий захід та високу оцінку моєї майстерності!
Отримала диплом лауреата Першої премії за виставку своїх ляльок-українців та Гран-Прі співочого конкурсу у номінації “Авторська пісня” за виконання власних пісень “Ой, бандуронько, золотоголоса” та “Червоне тепло”.

12►

Відео та фото чудових краєвидів каскаду озер в Бородянці увійшли в мій невеличкий фільм. В ньому я виконую свою авторську пісню “Ой бандуронько, золотоголоса”. Аранжування пісні створив неперевершений Іван Давиденко.

Картина написана на холсте, маслом, размер 45Х45 см, закончена в июле 2017 г.

Создание картины “Гарячий шоколад”, холст, масло, размер 30Х40 см, закончена в августе 2017 г.

Зі спогадів автора ескізу Герба та Прапора Бородянського району Ольги Угнівенко.

У 2003 році тодішній голова Бородянської районної ради Москаленко Петро Іванович задумав визначну подію – проведення конкурсу на кращий Герб, Прапор та Гімн Бородянського району. І почав її втілювати разом зі своїми колегами. Мені , також, було запропоновано взяти участь у конкурсі на кращий Герб та Прапор Бородянського району. Я погодилась.

Знаючи мої творчі здобутки у вокальних виступах Петро Іванович, також, запропонував мені озвучити Гімн Бородянського району, який буде обрано кращим за результатами оголошеного конкурсу. Я зраділа і потішилась визнанням моїх вокальних здібностей.

Не згадаю зараз достеменну послідовність проведення конкурсів по датам, але добре пам’ятаю сам процес підготовки до них.

Я працювала над Гербом та Прапором. Перечитала безліч літератури по геральдиці, яку можна було знайти на той час. Вивчила, як впливають символи на майбутнє господарів геральдичних знаків та людей, що нею користуються. Ознайомилася з енергетикою кольорів та впливом її на емоційний стан людини. Намагалася створити гармонійний ескіз, який би, від його споглядання, додавав силу, міць, радість, позитив; який би оберігав наших людей від усіляких негараздів; викликав найкращі почуття, бажання жити та творити на благо нашого народу. А також, щоб розкривав специфіку району в усіх напрямках. Оскільки працювала на той час завідуючою сектором контролю Бородянської райдержадміністрації, багато знала про район, особливості його історії та розвитку. Також, проживаючи в районі з 1982 року у сім’ї другого секретаря районкому партії, як кажуть “з перших уст” знала багато цікавих сторінок життя населення району.

На районний конкурс було представлено декілька ескізів гербів та прапорів, але кращим визнано мій.

Тож, я стала автором ескізу Герба та Прапора Бородянського району.

Зображення Герба та Прапора Бородянського району ухвалено рішенням 11 сесії Бородянської районної ради від 20.02.2004 №130-11-ХХІV “Про затвердження положення про зміст, опис та порядок використання Герба і Прапора Бородянського району”, затверджене Геральдичною палатою України та Інститутом історії України НАН України. В експертному висновку доктора і.н., професора, заслуженого діяча науки і техніки України Інституту історії України НАН України М.Ф.Дмитрієнко відмічено, що ескіз виконано на належному рівні з дотриманням законів геральдики, відтворений  оригінальний динамічний малюнок геральдичних фігур за допомогою вдалого поєднання обмеженої кількості геральдичних фарб, автор вдало побудував загальну композицію, розмістивши відповідні геральдичні комплекси досить доречно. Особливо хочу відмітити значний вклад у реєстрацію нашої символіки в Геральдичній палаті України та Інституті історії України НАН України заступника голови (на той час) Бородянської районної ради Світлани Олександрівни Коровнікової. В ті часи це була досить кропітка процедура з підготовкою значної кількості документів.

Повернуся до конкурсу Гімну Бородянського району.

Знаючи, що мені потрібно буде озвучувати майбутній районний Гімн, хотілося виконувати гарний твір, який співатимеш із задоволенням. Тому, я запропонувала своїй талановитій подрузі Оксані Шевченко взяти участь у цьому конкурсі, бо знала, що крім неї кращого гімну в районі не зможе написати ніхто.

Подумавши, Оксана, сказала:

– Я навіть не знаю, про що там писати, я не знаю особливостей нашого району.

– Я тобі підкажу, – сказала я – записуй.

Взявши папір та ручку, Оксана записувала мої речення про зміст та характеристику майбутнього гімну:

–         В Гімні повинно прозвучати, – диктувала я, – що ми територіально розташовані в Київській області, що ми поліський край. Ліси, поля – особливості нашої території. Ми – прадавня земля слов’ян, завжди стояли на обороні наших територій, особливим був партизанський рух у роки  ВВ війни. Треба згадати про Чорнобиль – сумну сторінку нашої історії. Повинен прозвучати птах лелека, символ поліського краю, я також на Прапорі та Гербі ставлю зображення цього птаха. Треба написати, що люди в нас дуже працьовиті: на теренах району завжди були склодувні цехи та деревообробні підприємства, що на полях завжди сіяли льон та картоплю (є знаменитий Інститут картоплярства) і т.ін. Текст Гімну повинен бути дуже позитивний та життєстверджуючий, без негативних слів. Повинен налаштовувати слухача на позитив, – продовжувала я, – музика повинна бути мелодійна, велична та красива, з красивими «верхами», і така, щоб одразу піднімала людей зі стільців.

–         Тепер хоч трохи ясніше, – відповіла Оксана і пішла творити.

Підготовка до конкурсу вже тривала, потрібно було не гаяти часу.

А час спливав: тиждень, два, місяць, та Оксана нічого мені не показувала. Я вже втрачала надію, бо термін подання творів на конкурс наближався. Але творчий пошук завжди потребує часу, я це розуміла і як могла підтримувала подругу морально. Її обдарована душа шліфувала та підбирала потрібні слова майбутнього шедевру.

І ось настав день, коли ми зустрілися з Оксаною знову:

–         Я написала текст, – сказала вона, – У мене, навіть, є вже мелодія приспіву, прочитай. – і протягнула мені папірець з написаним текстом.

Прочитавши, я заплакала: настільки вдало і точно передала Оксана всі мої висловлені побажання, підібрала такі гарні рими, епітети, словосполучення. Я ще раз і ще раз перечитувала текст, смакуючи кожне слово. Порадувала і мелодія приспіву. Браво! Я була щаслива, що співатиму на конкурсі, як і очікувала, неперевершений твір.

Згодом Оксана дописала всю чудову мелодію твору, і ми почали відшліфовувати демонстрацію Гімну на репетиціях: Оксана грала, я співала.

На конкурс кращого Гімну було представлено декілька творів та варіант, представлений нами, виборов перше місце.

Тож, автором Гімну Бородянського району стала Оксана Шевченко.

Текст і музика Гімну Бородянського району ухвалено рішенням 11 сесії Бородянської районної ради від 20.02.2004 №131-11-ХХІV “Про затвердження тексту і музики Гімну Бородянського району”.

Ми раділи з  подругою, що Бог допоміг нам у творчих пошуках, а поважне конкурсне жюрі високо оцінило представлені нами пропозиції Герба, Прапора та Гімну.

Згодом, я звернулася до свого талановитого аранжувальника Івана Давиденка, який зробив чудове аранжування Гімну. Запросивши вчителів Бородянської музичної школи до участі в озвученні твору, організувала його запис у студії звукозапису в м.Київ. Озвучення проводив відомий метр музичної справи Олег Ступка, з яким я записала два сольні аудіо диски. В один із них (диск «Портрет») включено і Гімн Бородянського району.

Не побоюся сказати, що наш районний Гімн на сьогодні є одним з найкращих творів такого формату в області та й в Україні.

Тож ми маємо дуже гарну районну символіку, яку треба знати та використовувати, бо вона додає сили, позитиву та натхнення, стоїть на сторожі мирної праці людей нашого краю.

22.06.2017

10.06.2017 був чудовий тихий ранок.
Неймовірна краса нашого озера привабила не тільки мене – відкрили свій купальний сезон місцеві голуби.

18 березня 2017 року відбувся відкритий Всеукраїнський конкурс пісні “Рідна мати моя” (м.Обухів), де я виконала свою авторську пісню “Червоне тепло” та стала лауреатом цього конкурсу. Вдячна Богу та організаторам за чудове свято пісні за можливість брати участь у чудовому святі пісні.

Представляю Вам, шановні друзі, фото звіт про важливу подію у житті нашого району : відкриття Циклу заходів “Люби і знай свій рідний край”, започаткований директором Краєзнавчого музею Бородянщини Т.М.Угнівенко та головою Бородянської районної організації «Конгрес літераторів України» О.Угнівенко.

Цикл проводиться за підтримки голови Бородянської районної державної адміністрації Янкового О.Г., голови Бородянської районної ради Єрка Г.М., депутата Київської обласної ради та керівника проекту «Я патріот Бородянщини» Єрко Г.Г. Також, голів сільських, селищних рад: Сахарука О.В. та Скиби М.Т., начальника відділу освіти адміністрації Кухар В.І., начальника відділу культури, національностей та релігій адміністрації Вишинської Н.В. та інших, за що ми дуже вдячні.

Зала ледь змогла вмістити понад 300 глядачів. На святі буди нагороджені учні шкіл району – учасники конкурсу “Кращий вірш про рідний край”, педагоги та керівники установ.
Концертній програмі передувала екскурсія в Краєзнавчому музеї Бородянщини та виставка дитячих малюнків вихованців дитячих закладів освіти району. Своїми роботами діти висловили любов до рідного краю.

Першою в районі презентувала свою місцевість Клавдіївська ЗОШ І-ІІІ ст. ім.О.Рибалка. МОЛОДЦІ! Присутні в залі з цікавістю слухали змістовні дослідження учнів та педагогів Клавдіївщини, пересипане відео матеріалами, піснями та поезією.
Виступали, також, митці Бородянщини. В кінці програми естафету прийняли Бородянські, Майданівська та Новокорогодська школи, які презентуватимуть своюю малу Батьківщину в листопаді 2017 р. Гімн Бородянського району завершив програму.
Важаю, що свято відкрило нову сторінку творчої роботи всього населення нашого району. Об’єнаймо нашу працю у відродженні історичної спадщини Бородянського краю для духовного розвитку наступних поколінь!

1234►

Готуємося до презентації циклу заходів “Люби і знай свій рідний край” 12.05.2017 об 11.00 (Палац культури ім.Шевченка смт Бородянка, Київська обл.).
Запрошуємо всіх бажаючих!

Видатна рукодільниця, Л.М. Ковальчук-Шустерман, народилася в м.Котовську на Одещині. Закінчила Одеський педінститут за спеціальністю інженер-педагог виробничого навчання. Тривалий час працювала директором автошколи у м.Києві.
Лариса Миколаївна, використовуючи старовинну техніку художньої гладі, малює голкою та ниткою, геніально відчуваючи колір, світло, композицію. ЇЇ роботи наповнені довершеністю, виваженістю; вони створюють відчуття чистоти, особливого свята. Понад 30 років професійно вишиває картини художньою гладдю та хрестиком, зашила понад 200 кв.м тканини.
Вона автор понад 300 картин, учасник майже сотні виставок, з них 52 – персональних. Її картини демонструвалися в Україні та за кордоном, частина з них перебуває у приватних колекціях в Греції, Австрії, США, Німеччині, Італії та Росії.
Роботи майстрині отримали Гран-прі ІІ-го Всеукраїнського конкурсу «Вишивка. Авторське рукоділля» та І місце у конкурсі 7-ї Міжнародної виставки «Тканини. Нитки. Фурнітура – 2005».
У 2006 р. Л.М.Шустерман отримала звання “Заслужений майстер народної творчості України”.
Тож побажаємо майстрині довгих років плідної творчої праці в любові, радості, при міцному здоров’ї. Творіть нам на радість Ваші неперевершені полотна!
Сьогодні Лариса Миколаївна продовжує свою улюблену справу, виконуючи персональні замовлення у т.ч і за кордон (тел. для замовлень +38(063)7019648.

29 січня в Національному музеї Тараса Шевченка відбулася презентація книг “Казковий подарунок” І.Мацкова, О.Угнівенко (подана у двох номінаціях на здобуття Премії КМУ ім.Лесі Українки) та “Духовний скарб українського народу” Т.Угнівенко, О.Угнівенко (переможця Всеукраїнського конкурсу “Краща книга України-2012” в номінації “Моя країна”). В рамках заходу глядачів познайомили з поезією, авторськими піснями Ольги Угнівенко у виконанні автора. Відкрив свято Леонід Борозенцев розповіддю про проект “Фотографи проти поетів”.
Автор Тамара Миколаївна Угнівенко розповіла про створення нею музею «Українського костюму та української писанки», що в Немішаєвому, про написання книги «Духовний скарб українського народу» та про створення Краєзнавчого музею Бородянщини. На святі, також, була представлена колекція О. Угнівенко власноруч виготовлених ляльок в українських костюмах всіх областей України з полімерної глини.
Родзинкою заходу був виступ неперевершеної Алли Мігай, Заслуженого діяча мистецтв України, та юних учасників її студії «Мигалки».
В залі тривала чудова піднесена атмосфера.
В кінці програми бажаюжі глядачі висловили свої враження від зустрічі.
Усім присутнім: глядачам та учасникам надзвичайно вдячна за прекрасну теплу зустріч!!!
Фото репортаж додаю нижче.

12►