Опубликовано 27.03.2011 в 21:05
На світі я живу не мало,
Зробила висновок у тім,
Що найщасливішою стала
Я при народженні своїм
Бо сам Творець, таки з любов’ю,
Подарував мені життя
Це поряд з величчю такою
Як рідна матінка моя.
Якщо колись Вам пощастило
Тамару бачити, хоч раз,
То значить на життєвій ниві
Дарунок долі бУв для Вас.
Її душа не має віку —
Велична, добра, чарівна,
Буває лагідна й терпима,
Але й вимоглива бува.
Із щирим серцем, мов дитина,
Дарує людям почуття
Любові, радості, надії.
Веде з собою в світ добра.
Яка би не була турбота,
Де з’явиться вона, там в мить
З натхненням закипить робота,
І творча думка в вись злетить.
І кожен крок її багатий
На добрі справи для людей.
Кмітливий розум плодовитий
Майбутнє творить кожен день.
В любові випещені діти
Дарують їй свою любов,
А внуки – мов прекрасні квіти,
Вселяють юнь у серці знов.
Найкраща ти, рідненька мамо,
Любима нами, дорога,
Живи сто літ щасливо, з нами,
Здорова будь і молода!
27.03.2011